Рідкісне відкриття давньої рептилії: «заморожена» на 131 млн років вагітність вразила вчених, розширивши знання про поведінку цих морських істот
Дослідження давньої морської рептилії, яка загинула під час вагітності, змінило уявлення вчених про еволюцію їхнього способу життя. Згідно з останніми даними, отриманими завдяки комп’ютерній томографії, всередині окам’янілих залишків виявлено два плода, що жваво дискусуються у науковому середовищі, на що вказує видання Live Science.
Розкопки здійснилися 16 років тому в Національному парку Торрес-дель-Пайне на півдні Чилі, де вчені знайшли окаменілі рештки вагітної самки іхтіозавра — дельфіноподібного хижака, що жив на планеті більшу частину мезозою. Відзначається, що зразок зберігся з неймовірною деталізацією, включаючи приблизно 15-сантиметрові скелети ще ненароджених плодів. Експерти вважають, що малюки цього виду, швидше за все, рождаються відносно великими, що може свідчити про їхню адаптацію до морського середовища.
У 2022 році окаменілості, відомі в наукових колах під назвою Фіона, були повністю досліджені. Результати педагогічних досліджень були опубліковані в Journal of Vertebrate Paleontology, що підкреслює їхню значущість для розуміння еволюції морських рептилій.
Досліджений іхтіозавр жив приблизно 131 млн років тому і мав довжину близько 3,5 метра. Унікальність його збереження зумовлена швидким зануренням у осадові породи, а також ймовірною відсутністю падальщиків через низький рівень кисню на морському дні. Виконавці дослідження ідентифікували вид як Myobradypterygius hauthali, раніше відомий лише за фрагментованими залишками.
Це вже третій підтверджений випадок окаменіння вагітної самки іхтіозавра з крейдяного періоду. Не менш цікавими є й випадки вагітних іхтіозаврів з юрського та тріасового періодів. Нові дані показують, що, на відміну від деяких ранніх іхтіозаврів, які народжували малюків головою вперед, малюки Фіони, ймовірно, повинні були виходити хвостом уперед, що відповідає адаптаціям, властивим сучасним дельфінам і китам.
Дослідження також виявило останню трапезу Фіони, в якій були залишки дрібних риб. Це відкриття має велике значення, адже пряма інформація про харчові звички давніх морських рептилій є вельми рідкісною.
Такі знахідки не лише розширюють наші знання про поведінку давніх морських істот, але й відкривають нові горизонти для наукових досліджень в області палеонтології. Важливо підкреслити, що продовження розкопок і досліджень такого роду може суттєво вплинути на наше уявлення про еволюційні зміни в морських екосистемах, посилюючи наголос на необхідності збереження таких унікальних знахідок для майбутніх поколінь.
