Дослідження свідчить про глибокі наслідки осушення Аральського моря на внутрішні структури Землі
Нещодавно опубліковане дослідження в журналі Nature Geoscience виявило, що з 2016 по 2020 рік дно колишнього Аральського моря піднялося в середньому на 7 мм щорічно. Це стало можливим внаслідок незбалансованого зрошення та частих засух, які майже повністю висушили водойму і спричинили зміни, що досягли навіть верхньої мантії Землі.
Аральське море, розташоване у Центральній Азії, колись було одним з найбільших озер на планеті, займаючи площу близько 70 000 квадратних кілометрів. Проте, починаючи з 1960-х років, аграрні програми та зміни клімату призвели до катастрофічного зменшення води — до 2018 року його площа скоротилася на майже 90%, а обсяги води зменшилися на приблизно 1000 кубічних кілометрів.
Геофізик Сильвен Барбо з Південно-Каліфорнійського університету зазначив, що така зміна маси може задавати глибоку реакцію у внутрішніх шарах Землі, вказуючи на неймовірну силу людської активності в трансформації навколишнього середовища. Ван Тэн з Пекінського університету, автор дослідження, зазначив, що від спостереження за наслідками цієї екологічної катастрофи виникло усвідомлення, що зміни водного балансу можуть викликати реакцію на глибинах нашої планети.
Дослідники використовували супутникові дані для моніторингу незначних коливань висоти дна колишнього моря. Незважаючи на те, що більша частина води зникла кілька десятиліть тому, підйом продовжується. За їхньою моделлю, коли вода зникла, спочатку реагувала верхня кора, а потім через це реакцію на глибину до 190 км почали відбуватися зміни у верхній мантії.
Професор Роланд Бюргманн з Каліфорнійського університету в Берклі підкреслив, що це явище демонструє значний вплив людської діяльності на геологічні процеси. Подібні реакції спостерігалися і в інших районах внаслідок змін маси, таких як відступ і наступ льодовиків. Однак випадок Аральського моря, очевидно, є унікальним через масштаб цих трансформацій.
Науковці також відзначили можливість порівняння різниць у в’язкості мантії, особливо під континентальною плитою, оскільки це має важливе значення для дослідження тектонічних процесів. Як зазначив геофізик Манучехр Ширзаї з Вірджинського технологічного інституту, антропогенні підйоми мантії спостерігалися й у зв’язку з іншими людськими діями, але масштаби осушення Аральського моря вказують на ще глибші наслідки.
Таким чином, дослідження приділяє увагу не лише катастрофічним змінам в природних екосистемах, а й викриває, як людська діяльність може мати непередбачувані та далекосяжні наслідки на геологічні процеси. Це підкреслює необхідність більш свідомого ставлення до ресурсів та екології, адже здатність людства змінювати планету вимагає більшої уваги та відповідальності.
