Наводнення: Переосмислення терміна «беспрецедентні» у світлі нових досліджень
Останні дослідження ставлять під сумнів поширений погляд на недавні наводнення, які сталися у різних куточках світу, зокрема в Європі та Азії, як на виключні події, викликані виключно антропогенними факторами, такими як викиди парникових газів. Команда вчених з університету Ексетера у Великій Британії провела детальне дослідження геологічної історії наводнень у Західній Європі і встановила, що багато з тих, що відбувалися в минулому, перевершували за своїми масштабами нещодавні екстремальні події.
Згідно з findings у статті, опублікованій у журналі Climatic Change, професор Стефан Харрисон заявив, що сучасні наводнення, які забрали тисячі життів і завдали шкоди інфраструктурі в таких країнах, як Пакистан, Іспанія та Німеччина, не є безпрецедентними. Вивчивши палеозаписи наводнень, дослідники виявили, що за останні кілька тисячоліть Земля переживала численні потужні затоплення, які, за своєю інтенсивністю, перевершують сучасні явища.
Професор Харрисон аргументує свою позицію, наголошуючи на тому, що «недавні наводнення можуть бути значно менш екстремальними, ніж були раніше». Цю точку зору підтримує аналіз палеозаписів, що базуються на різних даних, таких як аллювіальні відкладення, стародавні камені та інші геологічні свідоцтва, що допомагають зрозуміти частоту й інтенсивність наводнень в історії.
У рамках цього дослідження було проаналізовано палеозаписи для трьох регіонів – Нижнього Рейну (Німеччина та Нідерланди), Верхнього Северна (Великобританія) та річок навколо Валенсії (Іспанія). Виявлено, що протягом останніх 8000 років у регіоні Рейну сталося щонайменше 12 наводнень, інтенсивність яких ймовірно перевищила сучасні рекорди. Аналіз даних спостереження за останні 72 роки вказує, що наводнення, що відбувалися у районі Верхнього Северна, не виключні у контексті тривалої палеонтологічної історії.
За відомостями, отриманими в результаті цього дослідження, найпотужніше наводнення у Верхньому Северні сталося близько 250 року до н.е. і, за оцінками, в 1,5 рази перевищило за масштабами руйнівні події, які сталися у 2000 році.
Ці результати мають важливе значення для проектування нової житлової та інфраструктурної забудови, яка повинна бути розроблена з врахуванням ризиків, пов’язаних з надзвичайними наводненнями. Сьогоднішні проекти зазвичай базуються на постулатах про повторюваність подій раз на 200 або 400 років. Тому нові дані про частоту та інтенсивність наводнень можуть суттєво вплинути на майбутнє планування і стійкість до природних катастроф.
Таким чином, нове дослідження підтверджує необхідність переосмислення підходів до управління ризиками при проектуванні інфраструктури, а також підкреслює важливість історичних даних для розуміння сучасних природних явищ.
