Археологічне відкриття: Найдавніші вироби з бивня мамонта в Україні можуть свідчити про навчання дітей у доісторичні часи
Нещодавно проведене дослідження, опубліковане в International Journal of Osteoarchaeology, проливає нове світло на спосіб життя древніх людей Євразії. На археологічному пам’ятнику Меджибіж, розташованому в верхів’ях річки Південний Буг, були знайдені найбільш давні вироби з бивня мамонта, які, за припущеннями дослідників, використовувались дітьми як іграшки або навчальні матеріали. Ці унікальні артефакти виявлені в шарах породи, що датуються приблизно 400 000 років тому, що значно раніше появи сучасних людей у Євразії.
Досі не було відомо про предмети з слонової кістки, що походять з нижнього палеоліту, і ця новина є важливим внеском у нашу розуміння технологічного прогресу древніх людей. Виготовлення кам’яних і кістяних знарядь, яке відзначає період від 2,6 мільйонів до 200 000 років тому, зазвичай пов’язується лише з кам’яними ресурсами. Однак нові знахідки свідчать про те, що наші предки могли вже тоді експериментувати з різними матеріалами.
З археологічних шарів були витягнені 24 невеликих фрагменти бивня мамонта разом з іншими артефактами з кременю та кварцу. Морфологічний аналіз показав, що 11 з цих фрагментів свідомо оброблялися древніми людьми, серед яких три — за допомогою відбійника та ковадла, що підтверджує їх виготовлення за зразком кам’яних інструментів.
Однак, цікаво, що ці фрагменти настільки маленькі, що не можуть забезпечити необхідної твердості для практичного використання. Слонова кістка за звичайною шкалою твердості Мооса має від двох до чотирьох одиниць, в той час як кремінь і кварц — від семи до восьми. Це вказує на те, що для виготовлення практичних інструментів слонова кістка є, в першу чергу, слабким матеріалом.
Дослідники припускають, що ці артефакти можуть свідчити не лише про технологічні експерименти первісних людей, але й про соціальні або ігрові практики дітей. «Можливо, ці предмети являють собою матеріали для гри або навчання, підтримуючи гіпотезу про освітній аспект у діяльності племені», — пишуть автори дослідження.
Цінність цього відкриття полягає у тому, що вони вказують на новий вимір поведінки ранніх людей, суттєво збагачуючи наше уявлення про їхній спосіб життя. Наукові експерти, такі як доктор Анна Іванова з Інституту археології НАН України, вважають, що ці артефакти можуть змінити наше уявлення про соціальні структури і взаємодію в рамках доісторичних спільнот.
Ця знахідка відкриває нові горизонти для дослідження анатомії та культури давніх людей, підкреслюючи їхню здатність до навчання та культурного розвитку ще до появи Homo sapiens. Таким чином, відкриття в Меджибежі спонукає до нових досліджень і змушує нас замислитися про складність і різноманітність життя наших предків.
