Автор гимна України
Національний гімн України – це не тільки музичний твір, а й символ національної ідентичності, духовності та патріотизму українського народу. Від часу його створення до сьогодні, пісня «Ще не вмерла Україна» стала невід’ємною частиною святкових заходів, військових парадів і важливих державних подій. Але хто ж стоїть за її створенням? Хто є **автором гимну України**?
Історія музичного твору, що згодом став національним гімном, починається з поезії. Текст гімну написав видатний український поет, літературний діяч і публіцист Павло Чубинський у 1863 році. Слова «Ще не вмерла Україна, і слава, і воля» вперше були надруковані в журналі «Мета», і відтоді почали набувати популярності серед українського населення, особливо в умовах національного гноблення.
Музику до вірша написав композитор Михайло Вербицький у 1864 році. Вербицький був не лише композитором, а й хоровим диригентом, який зробив вагомий внесок у розвиток української музичної культури. Мелодія, яку він створив, стала основою для виконавства гімну, і з часом цей твір набув величезної популярності.
Історичний контекст
У 19 столітті, коли був написаний гімн, Україна зазнавала суворих соціальних та політичних утисків. Українську культуру намагалися підпорядкувати та асимілювати, тому поезія Чубинського стала символом опору та надії на краще майбутнє. Гімн став маніфестом прагнень українського народу до свободи та незалежності.
Слова «Ще не вмерла Україна» стали своєрідним закликом до боротьби, самоідентифікації та усвідомлення національної гідності. Цей гімн можна вважати не просто піснею, а справжнім національним гімном, який втілює в собі надії, мрії та біль українського народу.
Офіційне визнання
Лише у 1917 році, під час Української революції, гімн «Ще не вмерла Україна» був проголошений національним гімном українських державних структур. У 1992 році, після проголошення незалежності України, його знову затвердили як державний гімн. У 2003 році було ухвалено закон про національний гімн, який вказує, що виконання гімну є обов’язковим на державних заходах.
На сьогодні **автором гимну України** вважаються не лише Павло Чубинський та Михайло Вербицький, але й усі ті, хто створював, зберігав та популяризував цю пісню протягом багатьох років. Гімн став важливим елементом національного самовизначення українців, а його слова та мелодія надихають українців і донині.
Символіка гімну
Гімн «Ще не вмерла Україна» є глибоким та символічним твором, у якому відображені кращі риси українського народу: стійкість, патріотизм, жагу до волі. Слова з гімну надихають на боротьбу за територіальну цілісність і незалежність, що особливо актуально в умовах сучасних викликів.
Кожен раз, коли звучить мелодія гімну, українці відчувають гордість за свою країну, історію та культуру. Вона є ковтком свіжого повітря для душі, яка прагне волі, батьківщини та справедливості.
Вплив на сучасність
Гімн залишається важливим елементом державних заходів, свят та офіційних церемоній. Він звучить на початку парламентських засідань, спортивних змагань, міжнародних виступів та в багатьох інших випадках. Це елемент, який об’єднує українців, сприяє відчуттю спільності та національної приналежності.
Світове визнання гімну стало можливим завдяки його чіткій мелодії та емоційній наповненості тексту. За роки, що минули від його створення, він пройшов шлях від непопулярного твору до символа незалежної, успішної та вільної української нації, з важливим посланням, яке несе в собі до сих пір.
Висновок
Таким чином, **автором гимну України** є не лише одне обличчя, що написало слова або музику, а цілий народ, який підтримує свої традиції, культуру, пам’ять про героїв та прагнення до свободи. Гімн «Ще не вмерла Україна» продовжує жити в серцях людей, виступаючи символом надії, боротьби та єднання українського народу.
