Вибухи зір та їх вплив на еволюцію життя на Землі: нові дослідження
Дослідження, проведене вченими з Університету Аликанте в Іспанії, під керівництвом астрофізика Алексиса Кінтани, виявило вражаючу обставину, що потужні вибухи зір на відстані, порівняно близькому до Сонячної системи, могли стати причинами щонайменше двох великих масових вимирань в історії Землі. Ці висновки опубліковані на науковому сервері препринтів arXiv і можуть суттєво змінити наше розуміння впливу космічних подій на еволюцію життя на нашій планеті.
Взаємозв’язок між суперновими та вимираннями
Супернові — це фінальні вибухи масивних зір, які вивільняють величезні кількості енергії та радіації. У результаті таких вибухів відбувається руйнування планетарних атмосфер, зокрема, знищення озонового шару, що призводить до збільшення рівня ультрафіолетового випромінювання. Це, в свою чергу, може мати катастрофічні наслідки для живих організмів та екосистем.
Команда дослідників з Університету Аликанте проаналізувала частоту вибухів супернових у Чумацькому Шляху та виявила їх збіг з періодами двох великих вимирань: пізньоордовикським та пізньодевонським, що відбулися приблизно 445 і 372 мільйонів років тому відповідно. Ці події призвели до зникнення величезної кількості видів живих організмів того часу, і їх супроводжувало істотне виснаження озонового шару.
Методи дослідження
Вчені зосередили увагу на молодих, дуже гарячих зірках типу OB, які розташовані на відстані до 3260 світлових років від Сонця. Ці зірки живуть всього кілька мільйонів років, і їх життєвий цикл завершується вибухами. Враховуючи їх кількість, дослідники підрахували, що в нашій галактиці щорічно відбувається від 15 до 30 вибухів супернових.
Після цього команда оцінювала частоту вибухів, які можуть вплинути на Землю, наголошуючи на зірках у радіусі 65 світлових років. Виявилося, що подібні події відбуваються приблизно 2,5 рази за мільярд років, що збігається з періодами пізньоордовикського і пізньодевонського вимирань.
Сьогоднішні ризики для Землі
На щастя, вчені наразі не виявили поблизу жодних зір, які можуть вибухнути в найближчий час. Бетельгейзе та Антарес, які є найближчими до нас зірками, справді перебувають на фінальному етапі свого життя, але вони знаходяться на відстані сотень світлових років і, отже, не становлять загрози для Землі.
Однак, науковці нагадують, що вибухи супернових — це не єдина загроза, що може спровокувати масові вимирання. Іншими факторами можуть бути удари астероїдів, потужні вулканічні виверження або зміни клімату, які вже неодноразово змінювали обличчя нашої планети.
Підсумовуючи, Райт, співавтор дослідження, зазначає: «Ми виявили, що частота вибухів супернових у безпосередній близькості до Землі відповідає частоті масових вимирань. Це відкриття підкреслює важливість дослідження космічних явищ для кращого розуміння історії еволюції життя на Землі».
Дослідження відкриває нові горизонти для наукового аналізу зв’язків між космічними факторами і розвитком життя на планеті, що може стати основою для подальших наукових розвідок у цій важливій галузі.
