Учені тимчасово відновили давні пір’я динозаврів, даючи уявлення про їхніх предків
Недавня наукова робота, проведена дослідниками з Женевського університету, розкрила захоплюючі аспекти еволюції пір’я, зокрема, спроби відновлення примітивних форм пір’я, характерних для динозаврів. Використовуючи методи генної інженерії, вчені змогли змусити ціплят вирощувати пір’я, схожі на ті, що існували приблизно 250 мільйонів років тому, під час раннього тріасу.
Дослідження, опубліковане у журналі PLOS Biology, виявило, що «еволюційна пам’ять» може бути активована шляхом тимчасового гальмування функції гена Sonic Hedgehog, важливого білка, який визначає розвиток пір’я. Під час ембріонального розвитку вчені істотно гальмували цей ген, щоб спостерігати за тим, як ціплята розвивали пір’я. Завдяки цій маніпуляції у птахів проявлялися первісні характеристики пір’я, але згодом, протягом декількох тижнів, їхнє оперення повернулося до звичного вигляду.
Наукові дані свідчать, що перші перья були простими трубочками, за формою схожими на соломинки. Постійно порушити розвиток більш складних форм пір’я вченим не вдалося, незважаючи на можливість запуску цього процесу на ранніх стадіях. Мішель Мілінкович, професор генетики та еволюції, підкреслює важливість зрозуміти, як еволюція з простих форм призвела до складних і різноманітних пір’їв сучасних птахів.
Згідно з дослідженнями, розвиток пір’я починається через дев’ять днів після відкладання яйця. На цьому етапі складні структури — плакоди — починають формуватися в пір’яні зачатки, які мають здатність до розгалуження завдяки кератину. Однак дослідники виявили, що використання інгібітора для гальмування гена Sonic Hedgehog спочатку призводить до сповільнення розвитку пір’яних зачатків, яке згодом відновлюється через день після припинення дії інгібітора.
Цей досвід наділяє нас новим розумінням еволюційних механізмів та взаємозв’язків між генетичними факторами, які задіяні у розвитку пір’я. Хоча перевірка результатів не призводить до стійких змін у пір’ях, відкрита інформація має потенціал для подальших досліджень у царині еволюційної біології.
Прогнози експертів засновані на даних з численних досліджень свідчать, що подальша розробка технологій генної інженерії може дозволити відкривати нові горизонти у вивченні зв’язку між генетикою та еволюційними змінами, котрі формують життя на планеті. Наука продовжує розкривати таємниці минулого, і дослідження, схоже на те, що проводить Женевський університет, є важливим кроком у зрозумінні цього складного процесу.
