Пауки адаптуються до шумового забруднення: нові відкриття американських вчених
Американські науковці виявили, що міські пауки мають здатність плести звуковоізоляційні елементи у своїй павутині, подібно до беруш. Це відкриття, опубліковане в журналі Current Biology, може змінити наші уявлення про адаптацію членистоногих до сучасного оточення.
Воронкові пауки Agelenopsis pennsylvanica, які мешкають у Північній Америці, демонструють remarkable здатності до полювання та адаптації. Зазвичай ці невеликі хижаки розміщують свої ловчі мережі на різноманітних поверхнях, таких як камені, трава чи штучні об’єкти. Їх паутина не є клейкою, а хижаки покладаються на швидкість реакції для ловлі здобичі.
Пауки виявляють свою жертву, відстежуючи коливання павутини. Ця ж павутина транслює звукові вібрації, виконуючи функцію великого мікрофона. Як зазначила біолог Бренді Пессман з Університету Небраски, «вони справді покладаються на ці точні вібрації, щоб дізнатися, де знаходиться здобич і чи варто атакувати».
Дослідження проводилось доктором Пессман у співпраці з колегою Ейліною Хебетс, спрямоване на вивчення впливу шумового забруднення на цих пауків. Вони зібрали як міських, так і сільських представників та перенесли їх до лабораторії, де кожну особину помістили в контейнер з динаміком, що відтворював або гучний, або тихий білий шум.
Виявилося, що паутина, створена в умовах тихого оточення, демонструвала однакову чутливість для обох типів павуків. Однак, мережі, сплетені міськими пауками в умовах гучного шуму, виявились менш чутливими, ставши «по суті тишею», як зазначила Пессман. Цікаво, що сільські пауки в шумі плели більш чутливу павутину, проявляючи спроби компенсувати невизначеність оточення.
Ці результати свідчать про важливу адаптацію міських пауків до шумової поліфонії великих міст, яка може ослабити їх реакцію на здобич. «Ці пауки знайли надзвичайне рішення — використовуючи свою павутину і як слуховий апарат, і як беруші», — відзначила Хебетс, підкреслюючи складність адаптаційних механізмів паучих родин.
Згідно з даними досліджень, шумове забруднення в містах може серйозно впливати на поведінку тварин, знижуючи їх шанси на успішний полювання або пошук партнерів. При цьому зазначається, що сенсорні системи тварин еволюційно змінюються повільно, тоді як поведінкові зміни можуть відбуватися вже в короткі терміни.
Такі дослідження підкреслюють необхідність більш детального вивчення екологічних впливів шумового забруднення на живу природу, а також можуть мати далекоглядні наслідки для інтеграції екологічної політики в урбаністичне планування. У світі, де щорічно зростають рівні шуму, зрозуміти адаптаційні механізми тварин стає як ніколи актуальним.
