Нові перспективи вивчення Троянської війни: віднайдена глиняна табличка
Нещодавно знайдена глиняна табличка з архівів хеттських текстів підриває усталені уявлення про Троянську війну, пропонуючи нові перспективи у вивченні цього епічного конфлікту, що надовго залишається предметом суперечок серед істориків і археологів.
Табличка, відома під назвою «Keilfischurkunden aus Boghazköi 24.1», являє собою важливий артефакт, опублікований під керівництвом Мікеле Бьянконі з Оксфорда, і може суттєво змінити наші уявлення про значення легендарної війни. Цей документ пов’язує бронзову епоху Анатолії з епічними традиціями, які, ймовірно, надихнули на написання «Іліади» Гомера, як повідомляє Arkeonews.
Протягом багатьох років науковці сумнівалися у фактичному існуванні Трої, поки археологічні розкопки Генріха Шлімана у 1873 році не підтвердили його реальність. Однак питання щодо реальної події Троянської війни продовжує залишатися предметом запеклих дискусій. Деякі дослідники вважають, що документи хеттської епохи містять свідчення про історичні події, що стали основою для міфології.
Згідно з давньогрецькими джерелами, Троянська війна була конфліктом між греками та містом Троя, розташованим на північному заході Анатолії. Грецькі війська, очолювані Агамемноном, царем Аргоса, протистояли троянцям під проводом старого Приама. За літературними свідченнями, війна тривала десятиліттями і охоплювала численні міста на анатолійському узбережжі.
Хеттська імперія, яка домінувала на більшій частині Анатолії близько 1200 року до нашої ери, стала предметом досліджень учених, які прагнули віднайти свідчення про даний конфлікт. Зокрема, в одному з хеттських текстів згадується народ «аххіява», якого багато хто ототожнює з давніми греками, ахейцями. Ці архіви свідчать про підйом Аххіяви на заході Хеттської імперії, що, за всіма ознаками, стосується Мікенської Греції.
Важливим документом є «Тавагалавське письмо», датоване приблизно 1250 роком до нашої ери, в якому йдеться про конфлікт навколо «Вилуси», яку більшість істориків ототожнюють з Троєю. У листі згадано: «Цар Хатті переконав мене з приводу земель Вилуси, щодо яких ми були ворогами, і ми уклали мир».
Не так давно знайдена табличка «Keilfischurkunden aus Boghazköi 24.1» додає новий вимір до нашого розуміння подій, пов’язаних із Троянською війною. Вона детально описує переписку між хеттським монархом та Париямувою, ймовірно, регіональним правителем чи васалом з Таруїси (Троя). Згадка про Аттарсію з Аххіяви та його синів, які нападали на Таруісу, підкріплює чутки про потужного ахейського правителя.
Ця табличка не тільки підтверджує геополітичну динаміку пізньої бронзової епохи, але й документує фрагменти лувійського поетичного твору, що стосуються падіння Трої, значно раніше від Гомера. У кінці таблички знаходиться лувійський поетичний фрагмент, що, дивно, нагадує про знаменитий початок «Іліади»: «Співай, богине, гнів Ахілла…». Хоча текст є неповним, у ньому прослідковується ритм, що вказує на його призначення для усного виконання, що дуже нагадує гекзаметр Гомера.
Цей артефакт відкриває захоплюючу можливість існування більш ранньої епічної традиції, можливо, передуючої «Іліаді». Упоминання Вилуси та взаємодії між хеттами та ахеянами формують історичний контекст, який міг надихнути на створення епічних оповідей про Троянську війну.
Втім, науковці закликають розглядати дані критично, адже лист Тавагалави та інші хеттські документи надають лише натяки і не є остаточним доказом війни, описаної Гомером. Мирна угода, згадана у листі, різко контрастує з жорстоким руйнуванням Трої, яке зображено в «Іліаді». Це невідповідність піднімає важливі питання про розвиток легенд з часом. Незважаючи на це, відкриття Бьянконі ставить нові перспективи для подальших досліджень древнього світу, що додає нових нюансів до складного полотна нашої історії.
