Європейське космічне агентство представляє нові зображення Марса та Деймоса
Європейське космічне агентство (ESA) представило нові вражаючі зображення Марса та його супутника Деймоса, зафіксовані зондом Hera під час його нещодавнього обльоту Червоної планети. Це дослідження є частиною амбітної місії ESA, спрямованої на дослідження не лише сусідньої планети, а й більш віддалених об’єктів в Сонячній системі.
Зонд Hera, який було запущено під час рекламної акції в 2024 році, здійснив обліт Марса, наблизившись до нього на рекордну відстань всього 5 тисяч кілометрів, зі швидкістю 9 км/с. Окрім вражаючих зображень Марса, зонд зумів зафіксувати Деймос, що обертається навколо планети, з дистанції 1 тисяча кілометрів. Це відкриття надає безпрецедентну інформацію про супутник, діаметр якого ледь досягає 12,4 км.
Деймос, що покритий товстим шаром пилу, викликає у вчених цікаві припущення. Відповідно до сучасних теорій, він або є залишком від потужного зіткнення з Марсом, або представляє собою захоплений астероїд. Ця ідея підкріплюється розрахунками, згідно з якими підтвердженням гіпотези про астероїдну природу Деймоса можуть бути його орбітальні характеристики і мікрометеоритна активність.
Однією з ключових переваг обльоту стало те, що завдяки гравітації Марса траєкторія зонда Hera була перетворена, що дозволило зекономити паливо і скоротити шлях до головної мети місії — двоїстої системи астероїдів Дидимос і Диморфос. Це дає можливість дослідникам отримати більш точні дані про ці об’єкти і визначити потенційні ризики, пов’язані з їх екзистенцією.
Аналіз стану супутників Марса може також підштовхнути науковців до нових відкриттів, зокрема в області дослідження можливих умов для життя на інших планетах чи супутниках. Зараз ESA планує подальші місії, для яких результативність зонда Hera слугуватиме важливим орієнтиром для розробки технологій, що дозволять усунути існуючі проблеми у космічних дослідженнях.
У світлі всього вищезазначеного, подвійна місія Hera не лише забезпечує нові дані про наші сусідів у Сонячній системі, але і розширює наші знання про формування та еволюцію планетних систем. Це наукове досягнення, яке демонструє можливості сучасних космічних технологій та їхню роль у вивченні космосу.
